In the paper, I propose a project of social coordination as naturalistic social ontology (CNSO) based on the rules-in-equilibria theory of social institutions (Guala and Hindriks 2015; Hindriks and Guala 2015). It takes coordination as the main ontological unit of the social, a mechanism homological across animals and humans, for both can handle coordination problems: in the forms of “animal conventions” and social institutions, respectively. On this account, institutions are correlated equilibria with normative force. However, if both humans and animals (...) solve coordination problems in a similar way, and only humans have social institutions, how do the latter evolve? I suggest identifying possible causes of this evolution among cognitive capacities like mindreading and imitation by building dynamic models. Social ontology becomes constrained by the evolution of the forms of coordination and by the cognitive mechanisms involved in the emergence and persistence of social institutions. It means that it becomes bound to what might be derived from social institutions, i.e., social roles, structures and their derivatives. It shows how conceptual relations might emerge from causal. I conclude the paper with the discussion of the relationship between involved types of explanation, mechanistic and equilibrium ones. (shrink)

Сталий і безпечний людський розвиток багатьма зв'язками пов'язаний з гуманітарною безпекою, яка зумовлена адекватною реакцією особистості на екстремальну ситуацію. Цілеспрямований вплив на поведінку і превентивну діяльність особистості в кризових ситуаціях стає можливим, завдяки формуванню особистісної структури свідомості людини – ментального патерну безпеки. Це відкрита, динамічна, відносно стійка, функціональна структура, що розвивається. Її конституювання відбувається на свідомому і підсвідомому рівнях психіки людини. Формування ментального патерну зумовлено потребами в безпеці, соціальним досвідом їх реалізації, спеціальними знаннями, гуманістичними ціннісними орієнтаціями, соціальним статусом, роллю, установками, (...) мотивацією і рефлексією особистості. Ментальний патерн безпеки містить когнітивну, семантичну, ціннісну, емотивну і поведінкову підструктури. Їх функціонування утворює комплекс моделей і схем адекватного реагування на кризові, екстремальні ситуації, конституює соціальні практики безпеки. Основною функцією ментального патерну безпеки є формування соціальної, психологічної та професійної готовності адекватного осмислення, поведінки і превентивної діяльності в надзвичайних ситуаціях. Провідна роль у формуванні ментального патерну безпеки належить системі освіти в інтересах сталого розвитку. Знання про конституювання ментальних структур безпеки може бути використано як концептуальна основа модернізації освіти в інтересах сталого і безпечного людського розвитку. (shrink)

The study defines two main research areas of ideas about a rescuer psychologist. The first area is devoted to the issue of creating social representations about the specialist psychologist and his/her relations with representatives of other professional groups. The other area is represented by works focused on the direct analysis of the profession of psychologist, specific peculiarities of professional activity and personal characteristics of the psychologist. It is indicated that the study of the representations about rescuer psychologist’ involves collective consciousness, (...) and the main direction that allows to solve the reconstruction problem of idea about a rescuer psychologist in the system of categories and conceptual coordinates is psychosemantics. For this purpose, the method of associative experiment defines the basic constructs used by the population to evaluate the representation about a psychologist. The obtained words associations were used to develop a method of semantic scaling of the concept "Psychologist". The research has constructed the semantic profiles of perception of a civilian psychologist and a rescuer psychologist, their most pronounced characteristics were defined. With the help of multidimensional scaling the place of rescuer psychologist in psychosemantic space of psychologists of different kinds of activity was determined. Thus, the rescuer psychologist has the closest professional similarity with a military psychologist and forensic psychologist. According to the respondents' opinion, he/she mainly provides psychological correction and rehabilitation, he/she has to work in uncomfortable and dangerous conditions, and also to deal with both individual and group psychological problems. (shrink)

Осмислення глобальних проблем існування людства заклали гносеологічні передумови формування актуальної філософської проблеми – екзистенційної безпеки. Становлення екзистенційної безпеки як теоретичної проблеми відбувалося через осмислення перспектив існування людства і пошук відповідей на екзистенційні виклики часу. Найбільш варіативне осмислення названої проблематики утворюють напрацювання представників культурологічної, феноменологічної, екзистенційної та інших течій філософії постмодерну. Аналіз праць надає підстави стверджувати, що антропогенним джерелом екзистенційних загроз є людське мислення, позбавлене моральних та гуманістичних цінностей як життєвих пріоритетів. Потреба у переформатуванні базових підстав осмислення світу, викликає необхідність розробки (...) когнітивної парадигми, яка має інтегрувати смислові структури безпеки життя та соціальні практики запобігання загрозам людському існуванню на підставі системи етичних пріоритетів і життєвих цінностей. Зроблено висновок, що когнітивна парадигма екзистенційної безпеки є сукупністю ідей, фундаментальних знань, ціннісних настанов, методологічних підходів, зразків вирішення пізнавальних завдань, відповідно до яких вибудовується інтегральне знання про загрози людському існуванню та шляхи їх подолання. (shrink)

Цель книги - конфигурация каббалистической герменевтики с русской филологической и литературной традицией. Речь идет о сборке территорий, о многомерном ансамбле текстуальных и онтологических пространств. "Компаративизм без берегов" книги "Зоар" сопоставляется с интертекстуальным подходом и лингвистической компаративистикой. Каббала понимается как проект совместности, содержание которого раскрывается во встречных сближениях с текстами Пушкина, Достоевского, Пастернака. Книги на русском языке #ReadRussia.

The article explores the concept of humanism both in modern discourse and in historical retrospective. Human has always been at the center of philosophy, regardless of what spheres of being were studied. Anthropology, cultural studies, psychology, philosophy, and many other sciences explore various manifestations of a person, all of which are ultimately designed to answer perhaps one of the most critical questions – what makes us human? However, this discourse significantly changed over the course of two thousand years. For example, (...) Martin Heidegger points out an important nuance of the emergence of the concept of humanism, namely, as a kind of chauvinism – the division into humans (Romans) and non-humans (barbarians). This point of view is often overlooked, but it is critical to understanding the essence of this phenomenon. In the subsequent era of the Middle Ages, human was understood as the opposite of the divine, but in such realities, there were humanistic ideals and values. Already in the Renaissance, a return to the traditions of antiquity was announced, but the understanding of a person acquired a romantic character. Humanism clearly saw something more in a person than a person himself could demonstrate. It is for this metaphysical image that many critics of humanism have criticized this phenomenon. However, where there is criticism, there is progress, which is why this concept has gained a new round of discourse, which is why new trends have appeared that have brought the concept of humanism to a new theoretical level. As a historical phenomenon, humanism is faced with certain difficulties of new eras; because of these collisions, humanism is modified and adapted. Among humanism’s problems are multiculturalism, technological breakthroughs, and the need to search for new theories. In its development, the course of humanism takes on various forms and iterations. It is worth mentioning transhumanism (the idea of becoming someone more than just a human), posthumanism (philosophical views on human nature as a posthuman), and global humanism. (shrink)

This article discusses foundations and particularities of the complex approach to researches of processes and phenomena of reception of inogenetic cultural and religious elements. Based on the conception of "comprehending questioning", which, according to Martin Heidegger, is a "ground" for understanding, the author builds a methodologic scheme of the complex approach, which serves to provide a sufficient heuristical minimum in perception of referred subject of research by searching for the answers to the basic issues of scientific philosophical interest. Emphasizing the (...) role of the subject as an efficient cause in processes of cultural-religious syncretism the author focuses on importance of research of his intentions which is expressed verbally, graphically or actively. This task necessitates to differentiate exterior and interior aspects of process or phenomenon being studied. Representing a subjective world as an original place for implementation of syncretization the author gives reasons for expediency of the research of worldview paradigms and dominating idea of subject of reception using not only motivational-targeted analysis but also existential one. A complex research of subject's world relationship, his ontological, epistemological, axiological and praxeological affirmations and social, economic, political and cultural environment enhances the understanding of exogenous and endogenous factors which develop his extrinsic and intrinsic motivation. Based on the interpretation of cultural norms, principles and imperatives, various degrees of subjects' readiness to accomplish or maintain receptions of inogenic elements allow to identify an analytical category of subjective "bounds of inclusivity" and make it possible to develop three-part classification of receptions, highlighting its separational, alternation and fusional types. Taking into consideration that receptions often operate as no final goal but as an implementer of more extensive plans of achieving one or another goal, the author also offers to distinguish strategy and tactics of receptions. Therefore, a process of reception is presenting as consisting of a range of aspects or steps, the consideration of which constitutes the content of suggested methodological "algorithm" for researching the processes and phenomena of reception of inogenic cultural or religious elements within the framework of the complex approach to research. (shrink)